Чорнота, 2018р.

Арехетипи за Юнгом є первинні природні образи, ідеї, переживання, властиві людині як суб’єкту колективного несвідомого.

Первинним образом може виступати будь що. Усі образи, ідеї і переживання можна поділити на 2 великі групи:

1) Тваринні (природні) архетипи: вогонь є архетипом небезпеки; страх є архетипічним переживанням бажання втікати; протилежна стать за певних умов є архетипом спарювання і розширення власної сутності.

2) Божественні архетипи, зафіксовані в культурі. Такі архетипи використовуються для подолання тваринної природи як метод для творення вищої (божественної) людської спільноти: саме слово леліяти асоціюється з давнім архетипом богині Лелі і її любові; хліб асоціюється зі старовинним методом життя; земля асоціюється зі священною пусткою, яку треба засіяти.

Тваринні архетипи є спільними для всіх людей і тварин. Але божественні архетипи впродовж життя людини (або впродовж дорослішання) можуть витіснити тваринні архетипи. Таким чином ми отримуємо надприроднє, божественне, вище і нелогічне з тваринної точки зору суспільство. Нелогічним з тваринницької точки зору є кувати гаряче залізо замість того, щоб боятися обпектися; нелогічною є внутрішня совість, бо веде до нелогічних з тваринної точки зору вчинків. Тварини своєю основою мають первинні бажання (інстинкти). Люди ж є тими, хто не має необхідності (в силу цивілізаційності) використовувати всю свою енергію задля задля задоволення інстинктів уже тут і зараз. Божественність людини допускає “відстрочку” в реалізації бажань. Таким чином ми бачимо відхід від тваринних уявлень про життя і передачу певної частини енергії для інших галузей життєдіяльності. Для людини з нашого народу енергія замість виключно полювання йде в землеробство, тобто виникає контроль спільнотою людей свого тваринницького начала і своїх тваринницьких задатків з метою творення надтваринницького суспільства.

Архетипи в божественному суспільстві переходять в русло нелогічних з тваринницької точки зору діянь. Наприклад передачі частини врожаю Землі задля збільшення цього врожаю. Люди починають контролювати свою тваринницьку природу і виникає духовність, релігія, що першопочатково ставила за мету контроль кожною окремою людиною своїх архетипів (тобто творення бога із себе, розвиток волі, що буде контролювати власні архетипи). Всі релігії ставлять або таку мету, або є калькою з інших релігій. Соціоутворююча функція релігії є ніщо інше як відхід від її першопочаткової ролі, бо першопочаткова роль ставила за мету контроль власних архетипів, а творення соціуму є лише побічним ефектом для збільшення людського потенціалу внаслідок об’єднання. Таким чином людина стала божественним створінням на противагу тваринам, що є не поганим і не добрим, але є пристосуванням, що дозволяє виживати.

Архетип, як бачимо, залежить від культурних особливостей, що з плином часу викарбувуються в Крові народу, племені, роду, сім’ї, або ж просто окремої людини. Чого лише вартий образ Землі в свідомості українця. У різних людей і різних рас архетипи різняться, але все ж є спільні риси. Таким чином для духовного зростання повинні використовуватися не лише загальні (людські або тваринні) архетипи, але й архетипи окремої культури і цивілізації, окремої Кровної групи, яка носить в собі характерну для цієї групи картину світогляду, відбиту в архетипах. Так ми бачимо різницю в життєвих цінностях (моралі) кожного окремого народу і, як наслідок, різницю в усвідомленнях картини життя взагалі. Усвідомлення життя в різних людей, що живуть на півночі і на півдні є разюче інакшою і закарбовується в Крові на рівні підсвідомого. Там, де в пустелі архетип сонця є спекою і тяглістю, на півночі сонце є архетипом теплоти і добра, самого життя. Для землероба ж сонце повинне бути архетипом надії на добрий урожай, тобто асоціюватися з приємними переживаннями.

Таким чином бачимо, що всі архетипи зафіксовані в Крові. Їх можна навчитися контролювати, тобто вивести зі сфери надсвідомого в сферу свідомого. Але все ж доки повністю усі люди не стали богами, повинні використовуватися різні архетипічні моделі різні для різних народів і Кровних спільнот. Відтак якщо ми використовуємо поняття інтернаціоналістичного (напр. християнського) бога, то він різними народами буде сприйматись по іншому і мета існування такого бога в середовищі людей буде сприйнята ними по різному.

Бог виступає виключно як абсолютний архетип: архетип емоції, мудрості, або Всесвіту і для різних народів повинна використовуватися різна система архетипічних моделей, які б дозволяли такому народу розвиватися. Відтак бачимо, що для різних культурних середовищ людей і їх різних картин світобачення використовуються різні архетипи. І, відповідно, істина повинна подаватися по різному, навіть якщо вона одна.

Поняття інтернаціоналістичного бога є поняттям несумнісним з дійсністю, бо відразу ж виникають місцеві божки — “святі люди”, що ми й побачили в інтернаціоналістичній релігії християнства. Використання архетипічних моделей на рівні суспільства можливе виключно в “місцевих” варіантах і ніколи і ніяк інакше. Різниця лише в тому, якою на якому рівні який архетип виникає, а інші стаю неефективними. Архетипи завжди змінюються в залежності від культури і Кровних психологічних властивостей як носіїв культури. При певному багаторазовому повторенні архетипи (боги) закарбовуються в спадковій пам’яті і відповідно людина через багато поколінь може прямувати до цінностей своїх предків навіть якщо вона живе в цілком інакшому культурному середовищі. Тому ми кажемо: “Бог в моїй крові”. Бог (архетип) був закарбований моїми предками і моє щастя насправді залежить насамперед від моєї відповідності моїм архетипічним уявленням про життя. Поняття щастя є поняттям відповідності архетипу. Лише зараз при спаплюженні розуміння божественного архетип переходить в форму грошей, влади і т.д. Це є деградація архетипічних моделей людської свідомості. Перенесення архетипічних цінностей в матеріальне життя і вічне нещастя від невідповідності архетипам.

Тому питання творення архетипічних моделей є питанням і духовності і суспільного контролю. Розвивайтесь і прямуйте до своєї божественної природи.

Бог в моїй Крові!