Фактори, що складають Дух Національного Організму

У представників кожного народу є риси, які відокремлюють його від інших народів (мова, культура, колір шкіри і т.д.). Народ, який має таку кількість об’єднавчих чинників, яка дозволяє йому стати єдиним організмом, утворює Національний Організм. Для існування Національного Організму необхідно розвивати фактори, які дозволяють йому залишатися цілісним і відділяють його від інших організмів.

Для того, щоб зрозуміти, які об’єднавчі чинники застосовує народ у своєму Духовному житті, потрібно зрозуміти, що ж творить сей народ як єдиноцілий Національний Організм.

1) Мова.

Мова – основний розпізнавальний атрибут Національного організму. Його імунітет, за яким в Національному Організмі визначаються чужорідні елементи. Мова — це програма з набором комплексів, що дозволяє індивідам вербальним і невербальним чином формувати спільний інформаційний простір, а, отже, є нематеріальною частиною людської природи. Чужорідні елементи, розмовляючи чужинецькою мовою, можуть вносити в Організм віруси – чужорідну культуру, світогляд і т.д.

2) Культура.

Культура є комплексом правил, що регулюють взаємодію окремих індивідів як в рамках певного ареалу проживання, так і деякий час – у відриві від нього. Культура – система символів, що зв’язує спільноти людей, цементує релігію, мову і світогляд. При інфікуванні Національного Організму чужинецькою культурою (системою символів іншої спільноти) — відбувається системний розлад в зв’язках між релігією, мовою і світоглядом.

3) Релігія.

Релігія — найдавніший, найабстрактніший і найбільш спрощений набір інформаційних інструментів для пізнання довколишнього. Найрозумніші пращури через узагальнені правила і збірні архетипи доносили свій спосіб сприйняття довколишнього навіть найменш інтелектуальним нащадкам. Релігія, міфологія і обрядовість, які з неї витікають призначені спрощувати передачу світогляду між людьми і регулювати його. Для зв’язку з Духом предків, слугують боги – архетипи, з якими людина ототожнює себе, єднаючи себе з соціумом і надсоціальними сферами через релігію. Виявом зв’язку усіх цих чинників є спільна мова і мораль.

4) Світогляд.

Світогляд є найширшим фактором, бо несе в собі найбільший набір понять, що можна назвати “душею народу”. Той народ, який не зберіг свої мову, культуру і релігію, губить власний світогляд і сприймає нетиповий для нього світогляд іншого народу. Таким чином Національний Організм, що має індивідуальні психологічні якості, починає мислити нетиповими для його психології категоріями і втрачати власні цінності. Втрата історично сформованих світоглядних цінностей веде до страждань, так, наче б корову примусили їсти не траву, а пісок. Слід пам’ятати: не може бути спільних цінностей для різних народів; кожному притаманні власні неповторні цінності і погляд на світобудову, що частково ґрунтуються в генетичній пам’яті Крові. Деякі групи народів мають між собою більше спільних цінностей, ніж віддалені.

Отже, для нормального функціювання Національного Організму, ми повинні користуватися такими опорами, як мова, культура, релігія і мораль. Сі елементи є тим, що зв’язує Національні Організми і не дає їм розчинятися в інших Національних Організмах. Вони творять цілісну систему для існування спільноти людей, окремішної від інших спільнот. Різноманітність є тим фактором, який зумовлює еволюцію Національних Організмів, на відміну від інтернаціоналістичних релігій, монокультури і єдиної “світової” мови як їхнього виразу, які сіють одноманітність, а, отже і деградацію.

Завданням сьогодення є розвиток 4 факторів: мови, культури, релігії і світогляду. Усі вони є важливими і без опори на них не може відбуватися якихось революційних змін, бо се буде ходінням по колу.

Написання – Чорнота, Владислав Горанін.

Advertisements